РЕОСТА́Т, а, ч., ел. Електричний прилад, яким регулюють струм або напругу в електричному колі. Він [Б. С. Якобі] сконструював прилад для регулювання сили струму в ланцюгу — реостат (Наука.., 2, 1959, 63); Почав [партгрупорг] з ним міркувати про зовсім наче дріб’язкові речі: про форму різця для швидкісної обробки, про несправний реостат біля мотора (Ю. Янов., II, 1954, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 507.