РЕСО́РА, и, ж. Пружна частина підвіски між віссю і кузовом вагона, машини, воза і т. ін., призначена для пом’якшення ударів під час їзди. Зменшення поштовхів досягається завдяки введенню в підвіску пружних елементів. Таким пружним елементом підвіски найчастіше бувають листова чи пружинна ресора (Автомоб., 1953, 177); Ритмічно цокали колеса на стиках, погойдували ресори, скрипів вагон (Дмит., Розлука, 1957, 81); А тут ще й нога розболілася. Натрудив [Микола] її,.. натряс у проклятій бідарці, що торохтіла й гепала без ресор (Кучер, Трудна любов, 1960, 3); * У порівн. Матушка знов вхопилась руками за полудрабки й гойдалась на повітрі на своїх руках, як на ресорах (Н.-Лев., III, 1956, 204).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 513.