РЕТРОСПЕКТИ́ВНО, книжн. Присл. до ретроспекти́вний. В основному зберігаються вони [фольклорні народно-розмовні звороти] лише при описах сцен сільського життя, відтворюваних ретроспективно і здебільшого через призму сприймання героїв (Курс іст. укр. літ. мови. І, 1958, 485); Смерть автора «Енеїди» була великою втратою для української літератури. Вона спонукала глянути на Котляревського ретроспективно й оцінити його спадщину критеріями вічності (Вітч., 9, 1969, 150).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 517.