РЕФОРМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до реформува́ти. Він тільки що покинув недавно перед тим реформовану давню Київську академію, щоб піти на село на парафію (Н.-Лев., III, 1956, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 520.