РИБГО́СПНИЙ, а, е. Належний рибгоспові. — У нас браконьєри перевелись. — Ти бач! — знову кепкує лисий. — Чого ж це вони перевелись? — Бо це рибгоспний став! (Гуц., З горіха.., 1967, 128); // Який працює в рибгоспі. Рибгоспний бухгалтер.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 528.