РИБОЛО́ВНИЙ, а, е.
1. Признач. для ловіння риби. Це саме його бригада збирає оті зграбні суденця, що звуться риболовними траулерами (Собко, Матв. затока, 1962, 15); Старі люди готували риболовне приладдя, сіті, гачки.., щоб рибалити в степових річках та озерах, яких чимало зустрінеться їм в дорозі (Тулуб, В степу.., 1964, 38).
2. Багатий на рибу. Оддам нив’я і сінокоси, І риболовні Тибрські коси, То буде нам Еней сусід (Котл., І, 1952, 275).
3. рідко. Те саме, що риболове́цький 1. Щоб уміти впевнено прогнозувати появу косяків, їх чисельність, темпи відтворення рибних запасів,.. потрібні спільні зусилля всіх риболовних держав (Наука.., 10, 1967, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 529.