РИГОРИСТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Стос. до ригоризму. Треба сказати, що моє життя змолоду розвило в мене трохи навіть ригористичний погляд на карти (Драг., II, 1970, 193); Була вона також не менше строгою і ригористичною супроти інших (Фр., II, 1950, 312); Ледве на цілу голову нижчий за свого занадто ригористичного друга, він став навшпиньки, щоб поглибше вдивитися в похололі Сергієві очі (Шовк., Людина.., 1962, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 531.