РИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. ри́ти. Сьогодні дренажні роботи на одному об’єкті, завтра — риття канав на другому (Дмит., Наречена, 1959, 154); Низькі ноги [барсука] на пальцях мають міцні кігті, добре пристосовані до риття (Веч. Київ, 18.Х 1958, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 544.