РИТУА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Пов’язаний з ритуалом. Хитрувато-скорботне обличчя Самсонова, швидке бубоніння, ритуальні жести — все це так розсмішило Олеся, що він не втримався й голосно зареготав (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 24); Опинившися коло стола, Федір Іполитович.. всім присутнім побажав доброго ранку й недбало кинув черговому лікареві: — Ми вас слухаємо. Ритуальним такий початок робочого дня в цій клініці став давно (Шовк., Людина.., 1962, 294); До наших днів у деяких народів Африки збереглися ритуальні танці, при виконанні яких на голову одягається гарбуз, видовбаний зсередини (Знання.., 6, 1965, 5); // Признач. для ритуалу. [Семпроній:] Там знайдено в вас ритуальні речі: велику чашу, ніж і ще там дещо (Л. Укр., II, 1951, 471); Розкопками навколо стоячої статуї відкрито залишки святилища у вигляді ритуальних ям і невеликого спорудження (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 347).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 544.