РОБФА́КІВКА, и, ж., іст., розм. Жін. до робфа́ківець. [Юрко:] Ех, робфаківка була б з вас! (Мам., Тв., 1962, 253); А тепер ти, золотоволоса робфаківка, кожного ранку.. боїшся запізнитись на лекцію, де розказують про меридіани й про життя рослин (Сос., І, 1958, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 589.