РОГІ́ВКА, и, ж. Передня частина білкової оболонки ока; одне з його світлезаломлюючих середовищ. Професор, тим часом, листовно консультувався з академіком Філатовим, винахідником і віртуозом в справі трансплантації рогівки з ока на око (Смолич, День.., 1950, 258); Зараз вона розплющить очі.. Так приємно закрити їх повіками,.. щоб не проник до вразливих рогівок очей жоден промінчик (Загреб., Європа. Захід, 1961, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 591.