РОЗ’ЯСНЯ́ТИСЯ, я́ється і РОЗ’Я́СНЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗ’ЯСНИ́ТИСЯ, и́ться, док.
1. Ставати ясним, зрозумілим; з’ясовуватися. Чому не посилаєш «Крейцерової сонати»? Чи роз’яснилася справа з Байроном? (Л. Укр., V, 1956, 221); Андрій знов рад був звернути розмову на давню тему, бо сподівався, що з нею роз’ясниться у нього в душі багато дечого (Фр., V, 1951, 27).
2. діал. Світлішати, ставати ясним. * Образно. — Мені аж світ роз’яснився, як я його побачила! (Коб., II, 1956, 134); // перен. Ставати веселішим, привітнішим (звичайно про обличчя). Обличчя його роз’яснюється добродушним усміхом (Л. Укр., II, 1951, 356); Штефанове лице роз’яснилося дужче від усміху (Черемш., Тв., 1960, 62).
3. тільки недок. Пас. до роз’ясня́ти, роз’я́снювати 1. Партійні рішення давно і не раз (наприклад, у 1908 і 1910 рр.) вказували точно, ясно і прямо буржуазний характер ліквідаторства. В статтях марксистської преси ця істина роз’яснювалася сотні разів (Ленін, 25, 1972, 221).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 872.