РОЗ’Я́ТРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗ’Я́ТРИ́ТИСЯ, я́трю́ся, я́три́шся, док.
1. Ставати запаленим, болючим від подразнення, доторкання. Лопата вислизає з рук [полонянки], не слухається, на долонях роз’ятрилися рани-мозолі (Хижняк, Тамара, 1959, 243); * Образно. В серцях повстанців не загоїлися рани, а ще більше роз’ятрилися ганебною п’ятківською капітуляцією (Ле, Наливайко, 1957, 113).
2. перен. Підсилюватися, загострюватися (про почуття, бажання і т. ін.). Зголоднілий Джонс, апетит якого все більше й більше роз’ятрювався від запаху страв у харчевнях, куди він раз у раз заходив, уже жалкував, що не купив помідора в магазині (Багмут, Опов., 1959, 92).
3. перен. Приходити до стану сильного роздратування.
4. тільки недок. Пас. до роз’я́трювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 873.