Що oзначає слово - "розбиратися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РОЗБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІБРА́ТИСЯ, розберу́ся, розбере́шся, док.

1. Вникаючи в подробиці чого-небудь, розглядаючи щось детально, з’ясовувати істину, виносити певне рішення. — Адміністрація нехай розбирається. Винна Леся Кумач? Розслідуйте (Хижняк, Невгамовна, 1961, 96); [Трохим:] Чекай, Гавриле, треба розібратись… [Галя:] Нема чого розбирати. Нам остогидло слухати, як ви вихваляєтесь своїми заробітками (Корн., II, 1955, 144); [Панна Мара:] Я скажу вам всю правду: я дочка петлюрівського полковника. [Зарудний:] У штабі розберуться (Мокр., П’єси, 1959, 121); // Вникаючи в суть, деталі чого-небудь, доходити до розуміння чогось. Сміється [Юхим], плечима знизує: книжка, мовляв, як і справжня книжка, і сторінки й літери в їй,.. а почнеш розбиратись у їй, то немов хтось живий.. забрався туди та й патякає по-своєму (Вас., І, 1959, 360); Вона йшла додому з отуманеною головою. В думках усе переплуталось, і дівчина не в силі була сама розібратися в тій плутанині (Жур., Вечір.., 1958, 217); — Мені наказали, щоб допоміг вам розібратися в житейській суєті (Стельмах, І, 1962, 411); // Орієнтуватися в обстановці, розуміти те, що відбувається. — Міняють [самостійники] личини, братовбивчу ворожнечу між нами посіяти хочуть… Думають, темні, згарячу не розберемосьде згуба, а де порятунок (Гончар, II, 1959, 190); Природний гомін навколо раптово перервався страшним вибухом. Подумати, розібратися, де краще лягти, не вистачало ні часу, ані глузду (Ле, Право.., 1957, 109); // Піддавати аналізові що-небудь. Не мав часу розбиратися в плутанині спогадів (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 642); Думки, одна від одної складніші, болісніші, мучили його, і він, щоб розібратися в них, став пригадувати своє дитинство (Тют., Вир, 1964, 217).

2. у (на) чому. Розуміти, усвідомлювати, з’ясовувати що-небудь для себе. — А тепер, бач: молоко на губах не обсохло, а туди ж… Та чи ж воно розбирається на тому, що то є меншовик, а щобільшовик і що таке справжня соціал-демократія? (Смолич, Мир.., 1958, 41); Жаннет, офіціантка в кафе, не розбиралась у тому, що говорять про міністрів (Ів., Таємниця, 1959, 133); — Зрозуміло,зітхнув Анрі-Жак, хоча насправді розібрався в цьому значно пізніше (Ю. Янов., II, 1954, 61); // Мати певні знання в якій-небудь галузі, бути добре обізнаним у чомусь. Добре розбирався він в складних взаєминах різних політичних партій (Головко, II, 1957, 585); В техніці.. він не дуже розбирався (Рибак, Час.., 1960, 489); Василь Карпець, вусатий дядько,.. не згірше цигана розбирався на конях (Стельмах, II, 1962, 136); // Критично сприймати, оцінювати що-небудь. Скільки разів мені.. в житті доводилось спостерігати, як юнаки з очевидною ерудицією, що вміли розбиратись у всіх деталях кожної чужої сцени, першого-ліпшого кадру,виявлялися безпорадними і немічними, коли режисерська паличка переходила до їхніх рук (Довж., І, 1958, 20).

Без півлі́тра (півлі́три) не розбере́шся див. півлі́тра.

3. Розрізняти кого-, що-небудь, враховувати відмінність, різницю між кимсь, чимсь. Степан Тимофійович бачив на своєму віку чимало людей і вмів у них розбиратися (Собко, Скеля.., 1961, 53); // у чому. Розумітися на чомусь, мати досвід у чому-небудь. — Так оце ти… лікуєш людей?.. А хто ж тебе навчив цьому? — Мама. Вони в усяких зіллях розбиралися (Стельмах, II, 1962, 91); — Та я не дуже й розбираюсь у мелодіях, я вмію тільки співати по-перепелиному (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 12).

4. тільки док., розм. Стати зарозумілим, розпущеним, почати свавільно поводити себе; розпуститися. — Так тобі і треба. Ти вже було дуже розібрався, і вже й писаря не слухав (Кв.-Осн., II, 1956, 220); — Коли хочеш сердитись, то сердься, а не кидай на святий хліб ложкою,обізвався вперше сердито на свою жінку Карпо..Щось ти справді вже дуже розібралась (Н.-Лев., II, 1956, 302); А Максимяк ногу вломив: з хати та на вулицю, а там у шинок… Так розледачів, розібрався, розпився, що сказано: ні до чого (Мирний, І, 1949, 214).

5. розм. Знімати з себе одяг; роздягатися. Людина розбирається, лягає і вкривається, але не одіялом, а грубою периною (Л. Укр., V, 1956, 38); Михайло.. перейнявся пустотливістю Жабі, вибриком подався в кут, де річка загинала за ліс, хутко розібрався й шубовснув у воду (Досв., Вибр., 1959, 48).

6. розм. Ставати дужчим, сильнішим; посилюватися (про стихійні сили природи). Розбирався гострий, морозний вітер (Ле, Наливайко, 1957, 82); Раптом зашуміло на ліщині листя. Вітрець розбирається, подумала Даринка й розплющила очі (Вирган, В розп. літа, 1959, 265).

7. розм., рідко. Ставати на свої місця, розходитися по своїх місцях. Не встигло ще й розібратись стихійно виросле військо,.. ще й командира над ними нема (Гончар, Таврія.., 1957, 311).

8. тільки недок. Пас. до розбира́ти 1-4. Щоразу колишня ханська резиденція втрачала споруду за спорудою, бо аварійні об’єкти не укріплювались, а розбирались (Наука.., 12, 1966, 34); Те ж саме можна сказати і про кінець рецензії, де розбирається побічна сторона видання (Мирний, V, 1955, 364).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 608.