РОЗБРИ́ЗКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розбри́зкувати. При ручному зварюванні багато електродного металу марно втрачається на угар, розбризкування і недогарки (Нариси розв. прикл. електротехн.., 1957, 89); Подавати масло до тертьових деталей [двигуна] можна різними способами: під тиском, розбризкуванням або самопливом (Автомоб., 1957, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 615.