РОЗВАНТА́ЖУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до розвантаження, пов’язаний з ним. Поле кукурудзи треба обкосити, а на загінках зробити прокоси і розвантажувальні магістралі (Колг. Укр., 8, 1956, 13); Транспортні, навантажувальні і розвантажувальні роботи в сільському господарстві мають велику питому вагу (Наука.., 6, 1959, 51); // Признач. для розвантаження. Для прискорення розвантаження [зеленої маси] транспортні засоби обладнують розвантажувальними пристроями (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 267).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 624.