РОЗВО́ЗКА, и, ж.
1. Дія за знач. розвезти́, розво́зити 1. Коли до ладу став кормоцех, виявилось — на приготування і розвозку кормів витрати скорочуються від 61 до 28 тисяч карбованців, тобто більш ніж у два рази (Ком. Укр., 3, 1968, 18).
2. Машина, віз і т. ін., признач. для розвезення якихось товарів. Під час весняних польових робіт автолавки і розвозки райспоживспілки зробили майже півтори тисячі виїздів за графіками і маршрутами, погодженими з керівниками колгоспів (Хлібороб Укр., 8, 1964, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 639.