РОЗГИ́Н, у, ч. Дія за знач. розгина́ти.
Без розги́ну — не розгинаючи спини. Біль спітнілу спину рве, А треба ж із серпом без розгину згинаться (Рильський, Поеми, 1957, 234).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 647.