Що oзначає слово - "розгортатися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РОЗГОРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко РОЗГО́РТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗГОРНУ́ТИСЯ, горну́ся, го́рнешся, док.

1. Розправлятися (про що-небудь згорнуте, зібгане). Простирадло розгорнулось і жужмом впало на підлогу (Н.-Лев., VI, 1966, 51); Ось розгорнувся лист закритий, Дорогший лист поміж всіми (Щог., Поезії, 1958, 423); Перед Мухтаровим розгорнулися папери, і Лодиженко шепотів окремі прізвища, деталі (Ле, Міжгір’я, 1953, 47); // Розкочуватися, розмотуватися (про рулон, сувій чого-небудь). Сувої найяскравіших матерій розгортались перед очима обшарпаних заробітчан (Гончар, І, 1959, 37); // Розкриватися, розвиватися, розпукуватися (про пелюстки, листя). Добре йому впали у пам’яті.. і той вечір весни молодої, і навіть та квіточка бузкова, що, пахуча, розгорталася в темному вечорі… (Вовчок, І, 1955, 148); Живи, розгортайся, липкий зелений листе, Буяй, нове життя, серед могил і тлінь (Рильський, І, 1960, 286); // Розпрямлятися, розтягуватися (про що-небудь зігнуте, складене і т. ін). Хвіртка відкрилася ніби сама собою, і.. борода господаря розгорнулася віялом від широкогостинної посмішки (Речм., Весн. грози, 1961, 112); // Широко розставлятися в сторони (про руки, крила). Руки розгорталися на всю клавіатуру, швидко сходилися, стискали їй міцні груди і знову розходилися (Епік, Тв., 1958, 133); *Образно. — А ми й там [в Альпах] будемо? — Будемо! Будемо, гвардії молодший лейтенант,.. скрізь, скрізь! Наші крила тільки розгортаються! (Гончар, III, 1959, 21); // Розпускатися, напинаючись (про прапор, вітрило і т. ін.). За дощем з’явилося марево: розгорнувся здалеку червоний прапор кінного загону (Ю. Янов., II, 1958, 177).

2. Розв’язуватися, розкриватися, розмотуватися (про що-небудь зав’язане, загорнуте, спаковане); // Звільнятися від обгортки; // Розкриватися (про зошит, книжку і т. ін.).

3. Розсовуватися, розхилятися на обидва боки (про гілля, стебла, кущі і т. ін.). У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі і на галяву виходить — Хо (Коцюб., І, 1955, 149); Полотняна запона розгорнулась, і в низький отвір намету, напівзігнувшись, просунулась росла постать фанагорійського гренадера (Добр., Очак. розмир, 1965, 127); *Образно. І кожен день, і кожную ясну годину розгортується й закривається земля. І перемелює вона в зубах людину, як випадковая із хаосу змія (Тич., II, 1957, 148); // Відвертатися, відкидатися (про поли одягу).

4. Робити поворот, змінюючи напрям руху. Комбайн, велично і спокійно розгортаючись у високій, густій пшениці, плив, немов бойовий корабель, на хвилях жовтогарячого моря (Кач., Вибр., 1947, 78); Танк бурею розгорнувся перед «Москвичем» (Гончар, Тронка, 1963, 184).

5. перен. Розвиватися, здійснюватися (перев. у великому масштабі, широко). Хай вона [мова] бринить і розгортається в нашій родині, у наших зносинах товариських, громадських, у літературі — скрізь (Коцюб., І, 1955, 170); Загальний бій почався рано й розгортався тепер, як пожежа (Ю. Янов., І, 1958, 164); Робота хиріла, не розгорнувшись, завмирала (Кач., II, 1958, 361); Зовсім несподівано розгорнулася, вірніше розгорілася гаряча дискусія (Ле, Міжгір’я, 1953, 115); // Набирати сили, розносячись на далекі відстані (про пісню, різні звуки тощо). І пісня розгортається, підноситься, пливе (Ю. Янов., IV, 1959, 144); Вже чувся там [у залі] настрій концертовий. Ноту ля давав кларнет альтам. І розгорнувся од проби інструментів гук! Здаля здавалось: звуків суперечка (Тич., І, 1957, 219); // Розвиватися у певній послідовності, протікати в часі. Життя розгорталося, як свіжі паростки (Ле, Міжгір’я, 1953, 124); Можливо, коли б життя Нелі у той час було наповнено хоч трохи внутрішнім змістом, події її біографії розгорнулися б інакше (Вільде, Сестри.., 1958, 441).

6. Готуватися до дії, до виконання яких-небудь функцій. Полк зупинився,.. почав розгортатись до бою (Панч, Гомон. Україна, 1954, 240); Під кручею.. діялося щось незвичайне. Тут розгорнулися санітарні взводи двох батальйонів (Гончар, III, 1959, 53); // спец. Розміщуватися вподовж лінії фронту, займаючи бойові позиції. Виходила в поле, розгортаючись на флангах, польська кіннота (Кач., II, 1958, 442); Полк розгорнувся в наступ і так дійшов до потрібного місця, не зустрівши нікого (Ю. Янов., II, 1958, 218).

7. перен. Проявлятися на повну силу, вільно розвиватися (про вдачу, здібності, силу і т. ін.). Любов Прохорівна наближалася туди, де розгорнеться буйна її жіноча вдача (Ле, Міжгір’я, 1953, 68); Поетичний талант Лермонтова розгорнувся за юних, навіть отрочних його літ (Рильський, III, 1955, 193); Сила людського колективу повинна була розгорнутися у всій своїй осяйній величі і красі (Довж., III, 1960, 57); // Проявляти себе, цілком розкриваючи свої здібності, вдачу і т. ін. Замполіт Воронцов.. благословив: — Добре. Вітаю вас, товаришу Хаєцький… Тепер ви розгорнетесь. — І тепер ось Хома саме розгортався. Надбав уже роті господарства більше, ніж було раніш (Гончар, III, 1959, 304); Щось не дає йому розгорнутися, показати всю роботу в Шевелівці (Кир., Вибр., 1960, 180).

Є де (ні́де) розгорну́тися — є (відсутні) відповідні умови для чого-небудь. Клуб абиякий, зате є де розгорнутися (Логв., Літа.., 1960, 59); — Тісно нам стало в ланках. Ніде розгорнутися на тій землі, що для ланки відміряно (Кучер, Трудна любов, 1960, 286).

8. перен. Розстелятися на великій площині, простягатися на велику відстань. Вранці, як безконечні сірі полотна, розгортались в далечінь великі шляхи розхіднії (Гончар, Таврія, 1952, 24); Вигін розгортався на три боки й холодно чорнів важким черевом старої, ще з козацьких часів, могили (Епік, Тв., 1958, 326); Без конця степ розгорнувся, Туманом узявся… (П. Куліш, Вибр., 1969, 406); // Ставати доступним, відкритим зорові. Коли ми виїхали за хутір Водопій,.. перед очима почав розгортатися степ (Панч, На калин. мості, 1965, 26); Вся долина Руського Потока розгорнулась передо мною, як пишно намальована картина (Н.-Лев., ІІ, 1956, 409); // Поступово збільшуватися, займаючи все ширшу площу. Вечорова заграва над відрогами згасає і розгортається сиза пелена (Воронько, Казка.., 1957, 72); // Відтворюватися, розкриватися у всіх деталях. Перед очима розгорталася трагічна історія простої людини (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 225); Її безталанне життя розгорнулось перед нею, як сувій полотна (Н.-Лев., III, 1956, 325).

9. тільки недок. Пас. до розгорта́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 655.