РОЗДРА́ЖНЮЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до роздра́жнювати.
2. у знач. прикм. Який роздражнює, викликає роздражнення. Всі знов пробуркались і почали сміяться при роздражнюючім світі місяця (Н.-Лев., І, 1956, 347).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 669.