Що oзначає слово - "роздільний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РОЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який ділиться на послідовні етапи або частини. Роздільне збирання зернових культур сприяє економії праці на сушінні і очистці зерна, зменшує втрати врожаю (Наука.., 8, 1956, 29); // Який полягає у здійсненні таких етапів. Збирання гречки провадиться роздільним способом (Хлібороб Укр., 7, 1973, 22).

2. Який діє, відбувається і т. ін. окремо від чогось іншого; відокремлений. У виробничих приміщеннях підприємств громадського харчування повинні бути холодильні шафи або ванни з льодом для роздільного зберігання сировини (Технол. пригот. їжі, 1957, 14); Системи і апаратура кораблів «Союз-4» і «Союз-5» працювали чітко й надійно як у роздільному, так і в зстикованому польоті (Веч. Київ, 23.I 1969, 2).

3. В якому чітко виявляються складові елементи (про вимову, звуки і т. ін.); виразний. Мідний роздільний дзвін розноситься вгорі, відраховуючи секунди, надаючи їм незвичайної ваги і значимості (Ю. Янов., І, 1958, 135).

РОЗДІЛЬНИ́Й, а́, е́. Який розділяє, відокремлює що-небудь одне від одного.

∆ Роздільна́ зда́тність [фотооб’єкти́ва] — властивість (фотооб’єктива) роздільно передавати на оптичному зображенні дуже близько розміщені точки або лінії; Роздільни́й пру́тик — у художньому вишиванні — пружок, яким прикрашають рубці в жіночих сорочках, серветках, скатерках і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 666.