РОЗЖА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЖАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Лякаючи кого-небудь, наводячи жах, розганяти у різні боки. На Форштадт Яресько повернувся з хлопцями в чудовому настрої. Дарма, що.. аж почорніли, тільки зуби біліють, але ж зате й бандитню розжахали по степу, порозганяли — від залізниці десь аж за виднокруг (Гончар, II, 1959, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 678.