РОЗЗНАЙО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЗНАЙО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. роззнайо́мляться; док., розм. Знайомитися ближче з ким-небудь. — Спершу й для мене він був якимось не нашим, а тепер, коли роззнайомилась, легко, гарно стає мені біля нього (Гончар, Таврія, 1952, 362); // тільки док. Добре познайомитися з ким-небудь. Роззнайомився я з ними [шахтарями]: — Скільки ж вас у старика? (Біл., Зигзаг, 1956, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 680.