РОЗКА́ЧУВАННЯ1, я, с. Дія за знач. розка́чувати1.
РОЗКА́ЧУВАННЯ2, я, с. Дія за знач. розка́чувати2. Від розкачування під час їзди [трактора] деталь розламалась остаточно (Хлібороб Укр., 7, 1969, 19); День наради повинен стати днем крутого перелому в житті заводу. Отож, ніякого розкачування після неї (Шовк., Інженери, 1956, 293).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 690 - 691.