РОЗКА́ШЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗКА́ШЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. Починати сильно, часто і довго кашляти. Пан Дерижанов з весною щось було дуже розкашлявся і змарнів (Л. Укр., V, 1956, 226); — Ти чого ж не спиш, Даниле? Це вже, мабуть, той бусурман збудив. Ото — розкашляється, розшвендяється, накадить своєю люлькою (Збан., Мор. чайка, 1959, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 691.