РОЗКРІПА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКРІПА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.
1. іст. Позбуватися, звільнятися від кріпацтва.
2. перен. Звільнятися від будь-якої залежності, від утисків, гніту.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 717.