РОЗКУ́ЙДАТИСЯ, аюся, аєшся і РОЗКУ́ЙДИТИСЯ, джуся, дишся, док., рідко. Те саме, що розкуйо́вдитися. Волосся його розкуйдалося, одно плече він підняв,. тоді як друге, мов перебите, обвисло (Мирний, І, 1954, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 719.