РОЗЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех. Поступово, частинами повністю злизувати що-небудь. *Образно. — Отак його й держи коло себе. Де ласкою, а де й гнівом. Та не будь дуже солодкою, бо розлиже (Кучер, Трудна любов, 1960, 417).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 727.