РОЗМАРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Стати рум’яним, червоним, перев. від спеки, хвороби, нервового збудження тощо. Якби світ божий глянув на лице його — він побачив би рожу у ранній росі, так воно розмарніло-розчервонілося (Мирний, І, 1954, 270).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 735.