РОЗМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, док.
1. перех. Мелючи, подрібнювати, розтирати зерно, перетворюючи його на борошно або крупи. Суміш зерна і бобів розмелюють і печуть оладки та виготовляють локшину (Зерн. боб. культ., 1956, 182); // Подрібнювати, розтирати що-небудь, перетворюючи його на порошок або дрібну масу. Натуральне кофе приготовляють із зерен тропічного кофейного дерева, які сушать, підсмажують і розмелюють (Укр. страви, 1957, 291); Вібромлини, крім тонкого подрібнення негашеного вапна, можуть розмелювати.. мінеральні домішки для негашеного вапна (Компл. використ. вапняків.., 1957, 121); // перен. Ударами або натискуваннями дробити, розбивати що-небудь. Коли б не дерево, за яким чатував мисливець, звір кинувся б на нього з усього розгону, розпоров би йому живіт своїми гострими іклами, в пащі розмолов би його кості (Гжицький, Опришки, 1962, 205).
2. перев. док., неперех., перен., фам. Розголосити, розказати (всім або багатьом) якусь таємницю. Письмоводитель запитливо подивився на Якова суворими очима. — Яків, це вже ти розмолов усім? — Хрест мене вбий — не я! (Вас., Незібр. тв., 1941, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 738.