РОЗМИЛОСЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, док., рідко. Виявити милосердя, зглянутися на кого-небудь; змилосердитися. [Гриб:] Що се ви нараз так розмилосердилися над нами? (Фр., IX, 1952, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 740.