РОЗМИ́ТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. розми́тий 2. Специфіка фарфору вимагає легкого, прозорого розпису — не дзвінкості, а м’якості, не чіткості різьби, а розмитості поливи (Мист., 1, 1964, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 741.