РОЗМОРДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Стати збудженим, роздратованим. — Водили ось Гливого до ветеринара … Коли це — бричка. Пан не захотів обминати, а Гливий, як на зло, й собі розмордувався … (Юхвід, Оля, 1959, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 748.