РОЗНЕРВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Стати нервово збудженим, схвильованим; розхвилюватися. Василенко не витримав. Рознервувався, скипів, зачав на батьків нарікати (С. Ол., З книги життя, 1968, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 750.