РОЗНИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розниза́ти. Сипнули з будинку діти на подвір’я. Немов із жмені хтось перлове рознизане намисто сипнув на скляне блюдо (Головко, І, 1957, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 750.