РОЗПА́ТЛУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПА́ТЛАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що розкуйо́вджувати. [Олена:] Розпатлай мені волосся (Кроп., І, 1958, 489); «Старці-сіромахи» посідали в ряд шляхом, вишмарувавши землею лице й розпатлавши чуби (Вас., І, 1959, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 758.