РОЗПИ́ВОЧНИЙ, а, е.
1. Пов’язаний з вживанням спиртних напоїв на місці продажу, без виносу. Розпивочний продаж.
2. у знач. ім. розпи́вочна, ної, ж. У дореволюційній Росії — шинок, у якому продавали і розпивали спиртні напої на місці продажу, без виносу.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 760.