РОЗПИ́ЛЮВАТИСЯ1 див. розпиля́тися1.
РОЗПИ́ЛЮВАТИСЯ2, юється, недок., РОЗПИЛЯ́ТИСЯ, я́ється, док.
1. Розділятися на частини при пилянні. З цього світлого, легкого каменю, що добре розпилюється і обробляється, будувалось місто біля моря (Рад. Укр., 20.1 1971, 2).
2. тільки недок. Пас. до розпи́лювати2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 761.