Що oзначає слово - "розпис"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РО́ЗПИС, у, ч.

1. Дія за знач. розписа́ти, розпи́сувати 1-3. Талановитому юнакові Ширяєв скоро став доручати й самостійні роботи по художньому розпису будинків (Слово про Кобзаря, 1961, 24); Звичай розпису писанок сягає далеко в дохристиянський період і відомий майже усім слов’янам, грекам, латишам, литовцям, румунам, німцям (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 52).

2. Сюжетні або орнаментальні живописні зображення на будівлях та на побутових предметах. Опішнянський посуд з його прекрасним розписом, українським орнаментом можна зустріти на виставках (Цюпа, Україна.., 1960, 170); В українському декоративному мистецтві настінні розписи здавна дуже поширені (Мист., 4, 1965, 32); *У порівн. Про мудрий голос Руставелі.., Про виноград на сірій скелі, Мов розпис давньої стіни, Товариші мої писали (Рильський, III, 1961, 288).

3. рідко. Те саме, що ро́зклад 3. Швидко підминав [поїзд] під себе кілометри і точно за розписом прибув на степову станцію (Дмит., Наречена, 1959, 133); Завів [Вова] суворий розпис дня і педантично дотримується режиму… (Коп., Тв., 1955, 382); — Толю, я в тебе заночую,— сказав Марат. Толя.. невдоволений. У нього — за власним розписом — історія середніх віків, стаття Луначарського (Жур., Нам тоді.., 1968, 27).

4. рідко. Список з переліком кого-, чого-небудь; реєстр. Та бачу по моєму виду, Що скомпоную панахиду. Зроблю лиш розпис іменам Убитих воїнів на полі (Котл., І, 1952, 287).

Поколі́ний ро́зпис, іст. — родовід, систематичний перелік поколінь одного роду. Деякі Стадницькі почали писатися Стадниковими, але всі вони пишаються своїм поколінним розписом від Федора (Стельмах, І, 1962, 15); Шта́тний ро́зпис, спец.— документ, що визначає склад працівників якого-небудь закладу, установи з зазначенням їх посадових окладів. В самому.. районі шістьма клубами і трьома бібліотеками керують люди, яких не знайдете в штатних розписах. І таких ентузіастів стає дедалі більше (Рад. Укр., 17.VІ 1961, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 763.