РОЗПЛА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпла́вити. Пробурено біля двохсот спеціальних свердловин, які дадуть тисячі тонн сірки, розплавленої за допомогою води (Хлібороб Укр., 4, 1972, 42); Машини.. видиралися на протилежний берег. Башти їхні, облиті ворожим розплавленим свинцем, стали як срібні (Гончар, III, 1959, 416); Розсипаючи іскри, пливе по цеху величезний ківш, наповнений розплавленим металом (Роб. газ., 13.I 1965, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 766.