Що oзначає слово - "розплющувати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ1, ую, уєш, недок., РОЗПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Те саме, що розплі́скувати 2. Вона.. розплющила кілька пар залізних щипців, не встигнувши вихопити їх з-під преса (Ткач, Крута хвиля, 1956, 182); * Образно. — Вік в оцій кузні, — з дванадцяти років. Усю силу в ній на цьому ковадлі по шматочку виклав і молотом розплющив (Головко, II, 1957, 16); // перев. док. Ударивши або придушивши, зім’яти, знищити. За ним без голови Кісей, Як міх з пашнею, повалився, І Фар на теє ж нахопився, Розплющив і сього Еней (Котл., І, 1952, 256); — Люди кричали, попереджували, а він [Любчик] біля самого краю йшов. Чи посковзнувся, чи знепритомнів… — Майя замовкла, а потім додала: — Могло розплющити (Хижняк, Невгамовна, 1961, 238).

РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ2, ую, уєш, недок., РОЗПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Розкривати (око, очі). Розплющую очі — темно. Коло диліжанса якісь люди з ліхтарем (Вас., І, 1959, 184); Сержант ледве дихав, не приходячи до пам’яті, не розплющуючи очей (Ле, Право.., 1957, 172); Лось розплющив одно око, підняв ліниво голову вгору і прислухався (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 771.