РОЗПОВСЮ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розповсю́дити. Листівка з відозвою.. була розповсюджена в кількох районах і мала великий розголос (Коз., Гарячі руки, 1960, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 773.