РОЗПОРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗПОРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПОРЯДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., рідко. Те саме, що розпоряджа́тися. Я тілько хвилечку, тілько.. слугам розпоряджу, що мають робити (Фр., VII, 1951, 78); — Сергію, піди, серце, розпоряди, щоб скоріше давали снідати (Л. Укр., II, 1951, 45); Усім хазяйством розпоряджав [Наум] (Кв.-Осн., II, 1956, 98); — Сьогодні мною розпоряджає один опришок, а завтра будуть усі (Хотк., II, 1966, 174); Вона панувала наді мною, мов над якою підданою, і хоч я могла розпоряджувати своєю волею так вповні, як вона,.. проте не чинила сього ніколи (Коб., І, 1956, 506).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 776.