РОЗПІКІРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПІКІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Пересаджувати (розсаду, сіянці) за допомогою кілочка; пікірувати. Сіянці з парників розпікіровують у виготовлені для цього інші парники (Озелен. колг. села, 1955, 206); При появі другого справжнього листка розсаду [помідорів] розпікірували в поживні горщечки в парники, де вона виховувалась до садіння на постійне місце (Колг. Укр., 5, 1958, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 766.