РОЗРЯ́Д1, у, ч.
1. Група осіб, ряд предметів або рід явищ, об’єднаних однією чи кількома спільними ознаками. Посадське населення поділялось на кілька розрядів, залежно від заможності (Іст. СРСР, І, 1956, 174); Цілком справедливим буде віднести фейлетони Самійленка періоду першої російської революції до розряду суспільно-політичних, соціальних (Рад. літ-во, 8, 1965, 23); В рільництві всі роботи розбили в основному на чотири розряди і встановили відповідні розміри оплати в карбованцях (Колг. Укр., 4, 1959, 7); // у сполуч. із порядк. числ. або прикм. Ступінь, гатунок. *Образно. [Наталя:] А це — рецензії. [Криницька:] Ну й розчистили ж його [Ружевського]. [Вася:] По першому розряду (Мик., І, 1957, 395).
2. перев. у сполуч. із порядк. числ. або прикм. Ступінь виробничої, спортивної і т. ін. кваліфікації. В машинобудуванні кваліфікацію робітників поділяють на 8 розрядів. Перший розряд визначає найнижчу кваліфікацію, а восьмий — найвищу (Токарна справа.., 1957, 230); Майже всі механізовані роботи оплачуємо по п’ятому розряду, а основні ручні роботи на кукурудзі — по третьому і четвертому розрядах (Колг. Укр., 11, 1961, 18); Існуюча класифікаційна програма з художньої гімнастики передбачає послідовний перехід від нижчого розряду до вищого (Худ. гімнаст., 1958, 4).
3. В арифметиці — місце цифри при письмовому позначенні числа. Кожна електронна лічильна машина має певну кількість розрядів. Усі числа, з якими доводиться мати справу при обчисленнях, повинні укладатися в цю кількість розрядів (Наука.., 7, 1956, 4).
4. У Московській державі XVI — XVII ст. — центральна урядова установа, яка відала служилими людьми, військовими справами і управлінням південних прикордонних областей.
РОЗРЯ́Д2, у, ч.
1. Дія за знач. розряди́ти1, розряджа́ти і розряди́тися1, розряджа́тися 1-3.
2. Втрата електричного заряду яким-небудь тілом; явище, що супроводжує цю втрату. Головним джерелом атмосферних перешкод є грозові розряди — блискавки, що виникають між хмарами та між хмарою і землею (Осн. радіотехн., 1957, 169); М. В. Ломоносов говорив, що північне сяйво є не що інше, як свічення молекул розрідженого газу під дією електричного розряду (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 20); *Образно. Чуєш тіла кожним наповненим куточком Своє тривожне щастя, розряди життьові (Бажан, Вибр., 1940, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 798.