РОЗРЯ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розряди́ти1, розряджа́ти і стан за знач. розряди́тися1, розряджа́тися 1-3. Невже ж він не бачить, не відчуває, що атмосфера довкола нас починає згущуватись і що саме від нього повинно прийти розрядження цієї атмосфери (Вільде, Сестри.., 1958, 539).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 799.