РОЗРІ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.
1. Робити рівним, без ям, заглибин, пагорбів і т. ін.; усувати нерівності. За бульдозерами, які розрівнюють площадку, йдуть екскаватори, які риють котлован (Роб. газ., 10.VII 1965, 2); Розрівняєш грунт, пересолиш його вапном, угноїш та й сади вже що бажаєш (Стельмах, І, 1962, 142).
2. Робити гладким, прямим; розгладжувати, розправляти. Кузьма пізно вночі приніс його [прапор] на гарячих грудях, розгорнув на ліжку і ніжно розрівняв зморшки (Петльов., Хотинці, 1949, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 792.