РО́ЗРІЗКА, и, ж., розм.
1. Дія за знач. розрі́зати, розрі́зувати 1, 3.
2. заст. Поділ землі, якоїсь території, встановлювання меж. Дожидаємо розрізки, та ще й досі нема (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 793.