РОЗСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розсипа́ти і розсипа́тися 1-5. При наявності на посівах притертої льодової корки [кірки] навесні, коли грунт починає відмерзати, її знищують за допомогою котків або розсипанням на поверхні грунту попелу чи торфу (Хлібороб Укр., 12, 1965, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 803.