РОЗСИТИ́ТИ, ичу́, ити́ш, док., перех., розм. Розбавити, розвести водою (мед, цукор і т. ін.). Розситити [мед] так, як би в продажу (Сл. Гр.); *Образно. Триденний дощ розситив чорноземлю в рідку липучу кашу, де коні загрузали по коліна (Тулуб, Людолови, II, 1957, 508).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 806.